Словник церковно-обрядової термінології

умивальниця

умива́льниця

І умивальниця вівтарна, рідко умивальник Посудина, призначена для обмивання рук та вуст священнослужителів перед і після здійснення Літургії;умивальне блюдо

Словник церковно-обрядової термінології

Значення в інших словниках

  1. умивальниця — умива́льниця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. умивальниця — див. умивальник, умивалка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. умивальниця — УМИВА́ЛЬНИЦЯ (ВМИВА́ЛЬНИЦЯ), і, ж. 1. рідко. Те саме, що умива́льник. 2. заст. Велика миска, таз для вмивання. Вода стояла готова у великій скляній умивальниці ще від учорашнього вечора, і Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній свої руки, мила лице (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. умивальниця — (вмивальниця), -і, ж. 1》 рідко. Те саме, що умивальник. 2》 заст. Велика миска, таз для вмивання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. умивальниця — Умива́льниця, -ці; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. умивальниця — УМИВА́ЛЬНИЦЯ (ВМИВА́ЛЬНИЦЯ), і, ж. 1. рідко. Те саме, що умива́льник. 2. заст. Велика миска, таз для вмивання. Вода стояла готова у великій скляній умивальниці ще від учорашнього вечора, і Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній свої руки, мила лице (Фр., II, 1950, 289).  Словник української мови в 11 томах
  7. умивальниця — Умивальниця, -ці ж. Умывальникъ. Ісус налив води в умивальницю. Св. І. XIII. 5.  Словник української мови Грінченка