Значення в інших словниках
-
уремія —
уремі́я іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
уремія —
УРЕМІ́Я, ї, ж., мед. Хворобливий стан людини, який викликається самоотруєнням організму азотистими продуктами обміну речовин внаслідок порушення діяльності нирок. Для діагнозу уремії вирішальне значення має дослідження сечі, визначення залишкового азоту в крові (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
уремія —
-ї, ж., мед. Хворобливий стан людини, спричинюваний самоотруєнням організму нітрогеновими продуктами обміну речовин внаслідок порушення діяльності нирок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
уремія —
уремі́я (від грец. οΰρον – сеча і ...емія) хворобливий стан людини й деяких тварин, спричинюваний самоотруєнням організму азотистими продуктами обміну речовин внаслідок недостатності функцій нирок.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
уремія —
Важке самоотруєння організму продуктами розпаду як наслідок ниркової недостатності; прояви — сильні головні болі, блювота, виснаження, судома, набряк мозку й легенів.
Універсальний словник-енциклопедія
-
уремія —
УРЕМІ́Я, ї, ж., мед. Хворобливий стан людини, який викликається самоотруєнням організму азотистими продуктами обміну речовин внаслідок порушення діяльності нирок.
Словник української мови в 11 томах