Значення в інших словниках
-
устриця —
у́стриця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
устриця —
-і, ж. Їстівний морський молюск, що має двостулкову черепашку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
устриця —
У́СТРИЦЯ (ВУ́СТРИЦЯ), і, ж. Їстівний морський молюск, що має двостулкову черепашку. Тимчасом [гості] .. щовечора покріпляються .. вустрицями (Леся Українка); Ніхто у ті роки не вмів попоїсти Так, як Монтан, і ніхто не вгадав би, як він, скуштувавши...
Словник української мови у 20 томах
-
устриця —
стриця (від грец. όστρεον – черепашка) рід двостулкових молюсків. Поширені в Атлантичному океані, Середземному й Чорному морях. Розводять також штучно. Їстивні; об’єкт промислу.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
устриця —
У́СТРИЦЯ, і, ж. Їстівний морський молюск, що має двостулкову черепашку. Ніхто у ті роки не вмів попоїсти Так, як Монтан, і ніхто не вгадав би, як він, скуштувавши, Звідки привезено устрицю — чи від Цірцейського рогу, Чи від лукрінського берега (Зеров...
Словник української мови в 11 томах