устриця
У́СТРИЦЯ, і, ж. Їстівний морський молюск, що має двостулкову черепашку.
Ніхто у ті роки не вмів попоїсти Так, як Монтан, і ніхто не вгадав би, як він, скуштувавши, Звідки привезено устрицю — чи від Цірцейського рогу, Чи від лукрінського берега (Зеров, Вибр., 1966, 359);
Учені.. успішно розв’язують проблему штучного розведення устриць — постачальників делікатесного, багатого на білки й мінеральні солі, м’яса (Рад. Укр., 6.VІ 1971, 4).
Словник української мови (СУМ-11)