1. Словник української мови в 11 томах

устриця

У́СТРИЦЯ, і, ж. Їстівний морський молюск, що має двостулкову черепашку.

Ніхто у ті роки не вмів попоїсти Так, як Монтан, і ніхто не вгадав би, як він, скуштувавши, Звідки привезено устрицю — чи від Цірцейського рогу, Чи від лукрінського берега (Зеров, Вибр., 1966, 359);

Учені.. успішно розв’язують проблему штучного розведення устриць — постачальників делікатесного, багатого на білки й мінеральні солі, м’яса (Рад. Укр., 6.VІ 1971, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устриця — у́стриця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. устриця — Скойка, див. ракушка Словник чужослів Павло Штепа
  3. устриця — -і, ж. Їстівний морський молюск, що має двостулкову черепашку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. устриця — У́СТРИЦЯ (ВУ́СТРИЦЯ), і, ж. Їстівний морський молюск, що має двостулкову черепашку. Тимчасом [гості] .. щовечора покріпляються .. вустрицями (Леся Українка); Ніхто у ті роки не вмів попоїсти Так, як Монтан, і ніхто не вгадав би, як він, скуштувавши... Словник української мови у 20 томах
  5. устриця — стриця (від грец. όστρεον – черепашка) рід двостулкових молюсків. Поширені в Атлантичному океані, Середземному й Чорному морях. Розводять також штучно. Їстивні; об’єкт промислу. Словник іншомовних слів Мельничука