устриця
У́СТРИЦЯ (ВУ́СТРИЦЯ), і, ж.
Їстівний морський молюск, що має двостулкову черепашку.
Тимчасом [гості] .. щовечора покріпляються .. вустрицями (Леся Українка);
Ніхто у ті роки не вмів попоїсти Так, як Монтан, і ніхто не вгадав би, як він, скуштувавши, Звідки привезено устрицю – чи від Цірцейського рогу, Чи від лукрінського берега (М. Зеров);
Велика увага приділятиметься вирощуванню в Азово-Чорноморському басейні вустриць та мідій (із журн.);
Учені успішно розв'язують проблему штучного розведення устриць – постачальників делікатесного, багатого на білки й мінеральні солі, м'яса (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- устриця — у́стриця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- устриця — Скойка, див. ракушка Словник чужослів Павло Штепа
- устриця — -і, ж. Їстівний морський молюск, що має двостулкову черепашку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- устриця — стриця (від грец. όστρεον – черепашка) рід двостулкових молюсків. Поширені в Атлантичному океані, Середземному й Чорному морях. Розводять також штучно. Їстивні; об’єкт промислу. Словник іншомовних слів Мельничука
- устриця — У́СТРИЦЯ, і, ж. Їстівний морський молюск, що має двостулкову черепашку. Ніхто у ті роки не вмів попоїсти Так, як Монтан, і ніхто не вгадав би, як він, скуштувавши, Звідки привезено устрицю — чи від Цірцейського рогу, Чи від лукрінського берега (Зеров... Словник української мови в 11 томах