устриця

Значення в інших словниках

1. устриця — у́стриця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. устриця — Скойка, див. ракушка Словник чужослів Павло Штепа
3. устриця — У́СТРИЦЯ (ВУ́СТРИЦЯ), і, ж. Їстівний морський молюск, що має двостулкову черепашку. Тимчасом [гості] .. щовечора покріпляються .. вустрицями (Леся Українка); Ніхто у ті роки не вмів попоїсти Так, як Монтан, і ніхто не вгадав би, як він, скуштувавши... Словник української мови у 20 томах
4. устриця — стриця (від грец. όστρεον – черепашка) рід двостулкових молюсків. Поширені в Атлантичному океані, Середземному й Чорному морях. Розводять також штучно. Їстивні; об’єкт промислу. Словник іншомовних слів Мельничука
5. устриця — У́СТРИЦЯ, і, ж. Їстівний морський молюск, що має двостулкову черепашку. Ніхто у ті роки не вмів попоїсти Так, як Монтан, і ніхто не вгадав би, як він, скуштувавши, Звідки привезено устрицю — чи від Цірцейського рогу, Чи від лукрінського берега (Зеров... Словник української мови в 11 томах