фабула —
[фабула] -лие, д. і м. -л'і
Орфоепічний словник української мови
фабула —
ФА́БУЛА, и, ж., літ. 1. Стислий зміст подій і пригод, зображуваних у художньому творі, зокрема драматургічному, що подані у послідовному зв'язку. Побачимо, що буде. У мене вже й фабула складається (М.
Словник української мови у 20 томах
фабула —
фабу́ла вул. пройдисвіт (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
фабула —
-и, ж., літ. 1》 Хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі; канва, схема розвитку життєвих подій, подана в художньому творі в послідовному порядку. 2》 заст. Байка, побрехенька.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фабула —
фа́була (від лат. fabula – байка, переказ) стислий зміст подій і пригод, зображуваних у художньому творі, поданий у послідовному зв’язку.
Словник іншомовних слів Мельничука
фабула —
СЮЖЕ́Т (система подій, зображених у літературному творі), ЗМІСТ, ФА́БУЛА, ПЕРЕ́БІГ ПОДІ́Й. Поки обдумую сюжет, поки в моїй уяві малюються люди, події й природа — я почуваю себе щасливим (М.
Словник синонімів української мови
фабула —
ФА́БУЛА, и, ж., літ. 1. Хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі; канва, схема розвитку життєвих подій, подана в художньому творі в послідовному порядку. Побачимо, що буде. У мене вже й фабула складається (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах