фабула

фа́була

-и, ж., літ.

1》 Хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі; канва, схема розвитку життєвих подій, подана в художньому творі в послідовному порядку.

2》 заст. Байка, побрехенька.

Значення в інших словниках

1. фабула — Фабу́ла: — гультай, пройдисвіт [XII] — пройдисвіт [5,7]  Словник з творів Івана Франка
2. фабула — фа́була іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. фабула — Байка, побрехенька; (твору) сюжетна основа <�лінія, канва>, хронологія подій.  Словник синонімів Караванського
4. фабула — [фабула] -лие, д. і м. -л'і  Орфоепічний словник української мови
5. фабула — 1. зміст, тема, див. сюжет 2. байка, вигадка  Словник чужослів Павло Штепа
6. фабула — ФА́БУЛА, и, ж., літ. 1. Стислий зміст подій і пригод, зображуваних у художньому творі, зокрема драматургічному, що подані у послідовному зв'язку. Побачимо, що буде. У мене вже й фабула складається (М.  Словник української мови у 20 томах
7. фабула — фабу́ла вул. пройдисвіт (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. фабула — фа́була (від лат. fabula – байка, переказ) стислий зміст подій і пригод, зображуваних у художньому творі, поданий у послідовному зв’язку.  Словник іншомовних слів Мельничука
9. фабула — СЮЖЕ́Т (система подій, зображених у літературному творі), ЗМІСТ, ФА́БУЛА, ПЕРЕ́БІГ ПОДІ́Й. Поки обдумую сюжет, поки в моїй уяві малюються люди, події й природа — я почуваю себе щасливим (М.  Словник синонімів української мови
10. фабула — Фа́була, -ли; -були, -бул  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. фабула — ФА́БУЛА, и, ж., літ. 1. Хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі; канва, схема розвитку життєвих подій, подана в художньому творі в послідовному порядку. Побачимо, що буде. У мене вже й фабула складається (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах