Значення в інших словниках
-
фланець —
фла́нець іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
фланець —
ФЛА́НЕЦЬ, нця, ч., техн. 1. З'єднувальна частина труб, валів і т. ін., що має форму плескатого кільця або диска з рівномірно розташованими отворами для болтів. Під час вивантаження машин з платформ сталося нещастя.
Словник української мови у 20 томах
-
фланець —
-нця, ч., тех. 1》 З'єднувальна частина труб, валів і т. ін., що має форму плескатого кільця або диска з рівномірно розташованими отворами для болтів. 2》 Відігнута під прямим кутом крайка металевого листа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фланець —
фла́нець (від нім. Flansch) з’єднувальна частина (переважно диск з отворами для болтів) трубопроводів, резервуарів, валів тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фланець —
ФЛА́НЕЦЬ, нця, ч., техн. 1. З’єднувальна частина труб, валів і т. ін., що має форму плескатого кільця або диска з рівномірно розташованими отворами для болтів. Під час вивантаження машин з платформ сталося нещастя.
Словник української мови в 11 томах