фланець
фла́нець
-нця, ч., тех.
1》 З'єднувальна частина труб, валів і т. ін., що має форму плескатого кільця або диска з рівномірно розташованими отворами для болтів.
2》 Відігнута під прямим кутом крайка металевого листа.
Великий тлумачний словник сучасної української мови