1. Великий тлумачний словник сучасної мови

фланець

фла́нець

-нця, ч., тех.

1》 З'єднувальна частина труб, валів і т. ін., що має форму плескатого кільця або диска з рівномірно розташованими отворами для болтів.

2》 Відігнута під прямим кутом крайка металевого листа.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фланець — фла́нець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фланець — Криса Словник чужослів Павло Штепа
  3. фланець — ФЛА́НЕЦЬ, нця, ч., техн. 1. З'єднувальна частина труб, валів і т. ін., що має форму плескатого кільця або диска з рівномірно розташованими отворами для болтів. Під час вивантаження машин з платформ сталося нещастя. Словник української мови у 20 томах
  4. фланець — фла́нець (від нім. Flansch) з’єднувальна частина (переважно диск з отворами для болтів) трубопроводів, резервуарів, валів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фланець — ФЛА́НЕЦЬ, нця, ч., техн. 1. З’єднувальна частина труб, валів і т. ін., що має форму плескатого кільця або диска з рівномірно розташованими отворами для болтів. Під час вивантаження машин з платформ сталося нещастя. Словник української мови в 11 томах