футляр —
[фут'л’ар] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
футляр —
ФУТЛЯ́Р, а, ч. 1. Коробка, скринька або чохол, куди кладуть певну річ для зберігання, захисту її від пошкодження, запилення тощо; пудло. Кукса розстебнув шинель й вийняв фотоапарат, що висів через плече в новому шкіряному футлярі (В.
Словник української мови у 20 томах
футляр —
-а, ч. 1》 Коробка, ящик або чохол, куди кладуть якусь річ для зберігання, захисту її від пошкодження, запилення тощо. 2》 тех. Оболонка, накриття і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їхніх частин; кожух. Пічний футляр.
Великий тлумачний словник сучасної мови
футляр —
ФУТЛЯ́Р, ПУ́ДЛО діал. Він зняв сап'яновий футляр, розкрив його і обережно й любовно вийняв із нього скрипку (Ю. Смолич); Не мав, неборак, пудла, то возив її (скрипку) в хустині (А. Свидницький).
Словник синонімів української мови
футляр —
ФУТЛЯ́Р, а, ч. 1. Коробка, ящик або чохол, куди кладуть певну річ для зберігання, захисту її від пошкодження, запилення тощо. Кукса розстебнув шинель й вийняв фотоапарат, що висів через плече в новому шкіряному футлярі (Кучер, Трудна любов, 1960, 373)...
Словник української мови в 11 томах