футляр
ФУТЛЯ́Р, а, ч.
1. Коробка, скринька або чохол, куди кладуть певну річ для зберігання, захисту її від пошкодження, запилення тощо; пудло.
Кукса розстебнув шинель й вийняв фотоапарат, що висів через плече в новому шкіряному футлярі (В. Кучер);
Скрипка лежала на столі в простому чорному футлярі (В. Собко);
Дівчина метнулась до туалетного столика – там лежав футляр з окулярами (Ю. Шовкопляс).
2. техн. Оболонка, накриття і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їх частин; кожух.
Пічний футляр.
Словник української мови (СУМ-20)