фірман —
ФІ́РМАН, а, ч., діал. Візник (у 1 знач.). Втім, зирк, аж возик заїжджає .. Край фірмана гайдук куняє, А фірман луска батогом (І. Франко); Ще й за фірмана сказала, що воліла би, якби він їхав у звичайній народній одежі (Л. Мартович). ФІРМА́Н, у...
Словник української мови у 20 томах
фірман —
фі́рман 1. візник (ср, ст) 2. вул. наречений (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
фірман —
I ф`ірман-а, ч., діал. Візник (у 1 знач.). II фірм`анферман, -у, ч. У деяких мусульманських країнах – указ правителя, звернений до його підданих.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фірман —
фірма́н (від перс. ферман – наказ, веління) у деяких мусульманських країнах указ султана, шаха тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
фірман —
ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст.
Словник синонімів української мови
фірман —
Фі́рман, див. фу́рман
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
фірман —
ФІ́РМАН, а, ч., діал. Візник (у 1 знач.). Втім, зирк, аж возик заїжджає.. Край фірмана гайдук куняє, А фірман луска батогом (Фр., X, 1954, 336); Ще й за фірмана сказала, що воліла би, якби він їхав у звичайній народній одежі (Март., Тв., 1954, 256).
Словник української мови в 11 томах
фірман —
Фірман, -на м. = фурман. Kolb. I. 68.
Словник української мови Грінченка