Значення в інших словниках
-
ходьба —
ходьба́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
ходьба —
Ходня, ходіння, (без діла) тиняння, ФР. хід, хода <н. година ходьби>
Словник синонімів Караванського
-
ходьба —
[ход'ба] -би, д. і м. хоуд'б'і
Орфоепічний словник української мови
-
ходьба —
ХОДЬБА́, и́, ж. Те саме, що ході́ння. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби (Г. Квітка-Основ'яненко); Вона до гетьмана підходить, і од ходьби вбрання шумить... (В. Сосюра); Ходьба втомлювала і заспокоювала Юрка (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
-
ходьба —
-и, ж. Те саме, що ходіння. Спортивна ходьба — вид легкої атлетики, який полягає в ходінні швидким темпом на довгі дистанції (10-50 км). Ходьба на лижах — катання на лижах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ходьба —
Ходьба́, би́, -бі́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ходьба —
ХОДЬБА́, и́, ж. Те саме, що ході́ння. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби (Кв.-Осн., II, 1956, 458); Вона до гетьмана підходить, і од ходьби вбрання шумить… (Сос.
Словник української мови в 11 томах
-
ходьба —
Ходьба, -би ж. Ходьба. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли од ходьби. Кв.
Словник української мови Грінченка