ходьба
ХОДЬБА́, и́, ж.
Те саме, що ході́ння.
Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби (Г. Квітка-Основ'яненко);
Вона до гетьмана підходить, і од ходьби вбрання шумить... (В. Сосюра);
Ходьба втомлювала і заспокоювала Юрка (З. Тулуб).
(1) Спорти́вна ходьба́ – вид легкої атлетики, який полягає в ходінні швидким темпом на довгі дистанції (10–50 км).
Іван Петрович Погребняк по праву вважається піонером спортивної ходьби (з газ.);
Ходьба́ на ли́жах див. ли́жі.
Словник української мови (СУМ-20)