ходьба
ХОДЬБА́, и́, ж. Те саме, що ході́ння.
Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби (Кв.-Осн., II, 1956, 458);
Вона до гетьмана підходить, і од ходьби вбрання шумить… (Сос., І, 1957, 382);
Ходьба втомлювала і заспокоювала Юрка (Тулуб, Людолови, II, 1957, 323).
Спорти́вна ходьба́ — вид легкої атлетики, який полягає в ходінні швидким темпом на довгі дистанції (10-50 км).
Іван Петрович Погребняк по праву вважається піонером спортивної ходьби (Веч. Київ, 11.Х 1967, 2);
Ходьба́ на ли́жах — катання на лижах.
Зміцнити здоров’я може ходьба на лижах (Логіка, 1953, 75).
Словник української мови (СУМ-11)