Значення в інших словниках
-
цеховик —
цехови́к іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
цеховик —
ЦЕХОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Майстер ремісничого цеху. З-за Кожум'яцької брами виходить юрба цеховиків, що вертаються з засідання магістрату, жваво обговорюючи якусь подію (І. Кочерга). 2. Робітник з цеху (у 2 знач.).
Словник української мови у 20 томах
-
цеховик —
-а, ч., розм. 1》 Майстер ремісничого цеху. 2》 Робітник з цеху (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цеховик —
ЦЕХОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Майстер ремісничого цеху. З-за Кожум’яцької брами виходить юрба цеховиків, що вертаються з засідання магістрату, жваво обговорюючи якусь подію (Коч., І, 1956, 445). 2. Робітник з цеху (у 2 знач.).
Словник української мови в 11 томах
-
цеховик —
Цеховик, -ка м. Цеховой мастеръ. Наші батьки — поважні цеховики, люде статечні.
Словник української мови Грінченка