Словник чужослів Павло Штепа

чепчик

моск. очипок

підкапок, див. чепець, наголовний

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. чепчик — ЧЕ́ПЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до чепе́ць. Покине плести стара й нудиться. Убрала її панночка у чепчик з стрічками рябенькими та й посадовила на кріслечку серед кімнати (Марко Вовчок); // Біла шапочка в медпрацівників, працівників торгівлі, кулінарів...  Словник української мови у 20 томах
  2. чепчик — че́пчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. чепчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до чепець. || Біла шапочка у медичних працівників, працівників торгівлі, кулінарів, буфетниць і т. ін. || Дитяча шапочка, що має вигляд капора.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чепчик — ЧЕ́ПЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до чепе́ць. Покине плести стара й нудиться. Убрала її панночка у чепчик з стрічками рябенькими та й посадовила на кріслечку серед кімнати (Вовчок, І, 1955, 108); // Біла шапочка у медпрацівників, працівників торгівлі...  Словник української мови в 11 томах
  5. чепчик — Чепчик, -ка м. 1) = чебчик. Левиц. Пов. 97. Мил. М. 32. 2) ум. отъ чепець. 3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. (КС. 1893. VII. 76) или животное. (Богод. у.).  Словник української мови Грінченка