шарлатан —
див. ШАХРАЙ.
Словник синонімів Караванського
шарлатан —
див. брехливий
Словник синонімів Вусика
шарлатан —
ШАРЛАТА́Н, а, ч. Неук, невіглас, що видає себе за знавця, фахівця; той, хто обдурює кого-небудь. Тому, хто споглядає модерністські опуси, нелегко розібратись, хто перед ним: талановитий митець чи шарлатан (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
шарлатан —
шарлата́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
шарлатан —
-а, ч. Неук, невіглас, що видає себе за знавця, фахівця; той, хто обдурює кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шарлатан —
ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст.
Словник синонімів української мови
шарлатан —
ШАРЛАТА́Н, а, ч. Неук, невіглас, що видає себе за знавця, фахівця; той, хто обдурює кого-небудь. Тому, хто споглядає модерністські опуси, нелегко розібратись, хто перед ним: талановитий митець чи шарлатан (Рад.
Словник української мови в 11 томах