Словник чужослів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. шарлатан — див. ШАХРАЙ.  Словник синонімів Караванського
  2. шарлатан — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
  3. шарлатан — ШАРЛАТА́Н, а, ч. Неук, невіглас, що видає себе за знавця, фахівця; той, хто обдурює кого-небудь. Тому, хто споглядає модерністські опуси, нелегко розібратись, хто перед ним: талановитий митець чи шарлатан (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. шарлатан — шарлата́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  5. шарлатан — -а, ч. Неук, невіглас, що видає себе за знавця, фахівця; той, хто обдурює кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шарлатан — ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст.  Словник синонімів української мови
  7. шарлатан — Шарлата́н, -на; -та́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шарлатан — ШАРЛАТА́Н, а, ч. Неук, невіглас, що видає себе за знавця, фахівця; той, хто обдурює кого-небудь. Тому, хто споглядає модерністські опуси, нелегко розібратись, хто перед ним: талановитий митець чи шарлатан (Рад.  Словник української мови в 11 томах