Значення в інших словниках
-
шевальє —
ШЕВАЛЬЄ́, невідм., ч. У феодальній Франції – дворянський титул; // Особа, що мала цей титул. * Образно. [Тимофій:] Де ваша шпага, шевальє? (О. Корнійчук).
Словник української мови у 20 томах
-
шевальє —
шевальє́ іменник чоловічого роду, істота у феодальній Франції — дворянин іст.
Орфографічний словник української мови
-
шевальє —
невідм., ч. У феодальній Франції – дворянський титул. || Особа, що мала цей титул.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шевальє —
шевальє́ (франц. chevalier, букв. – вершник, лицар) дворянський титул у феодальній Франції.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
Шевальє —
I (Chevalier) П'єр, ?-?, франц. військовий та мемуарист XVII ст.; 1646 командувач загону укр. козаків, які брали участь в облозі Дюнкерка під час Тридцятилітньої війни; наприкінці 40-х секретар франц.
Універсальний словник-енциклопедія
-
Шевальє —
Шевальє́ (фр. прізв. Chevalier), не відм.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шевальє —
ШЕВАЛЬЄ́, невідм., чол. У феодальній Франції — дворянський титул; // Особа, що мала цей титул. *Образно. [Тимофій:] Де ваша шпага, шевальє? (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 55).
Словник української мови в 11 томах