шевальє
ШЕВАЛЬЄ́, невідм., ч.
У феодальній Франції – дворянський титул;
// Особа, що мала цей титул.
* Образно. [Тимофій:] Де ваша шпага, шевальє? (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)ШЕВАЛЬЄ́, невідм., ч.
У феодальній Франції – дворянський титул;
// Особа, що мала цей титул.
* Образно. [Тимофій:] Де ваша шпага, шевальє? (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)