Значення в інших словниках
-
шерхебель —
ШЕРХЕ́БЕЛЬ, я, ч. Рід рубанка для первинного стругання деревини. Три хлопчики – один рудоволосий, Чорнявий другий та білявий третій – Майструють тут: шерхебелем один Орудує, обстругуючи бистро Бруски із жилками червонуваті (М.
Словник української мови у 20 томах
-
шерхебель —
шерхе́бель іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
шерхебель —
-я, ч. Рід рубанка для первинного стругання деревини із заокругленою ріжучою кромкою леза.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шерхебель —
шерхе́бель (нім. Scharfhobel, від schärfen – загострювати і Hobel – струг) столярний інструмент (рубанок з закругленим лезом) для первинного (грубого) стругання деревини.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
шерхебель —
РУБА́НОК (теслярський інструмент для ручного стругання деревини), ГЕ́МБЕЛЬ розм., ГИ́БЕЛЬ діал.; ШЕРХЕ́БЕЛЬ (для первісного стругання деревини). Тимко стояв біля верстата й рубанком завзято стругав дошку (О.
Словник синонімів української мови
-
шерхебель —
ШЕРХЕ́БЕЛЬ, я, ч. Рід рубанка для первинного стругання деревини. Три хлопчики — один рудоволосий, Чорнявий другий та білявий третій — Майструють тут: шерхебелем один Орудує, обстругуючи бистро Бруски із жилками червонуваті (Рильський, II, 1960, 94)...
Словник української мови в 11 томах