шкло —
ШКЛО, а, с., розм. Те саме, що скло. Кипарис, що росте збоку мого вікна, нахилявся так, що закривав середні шибки вікна і стукотів так по шклі, що я ждала тії [тієї] хвилини, коли вікно з гуком упаде (Леся Українка); Стіл поваливсь...
Словник української мови у 20 томах
шкло —
шкло скло (м, ср, ст) ◊ ти не зі шкла ти не прозорий, не заступай, відійди (м, ср, ст)||твій тато на шклозаводі не працював
Лексикон львівський: поважно і на жарт
шкло —
-а, с., діал. Те саме, що скло.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шкло —
Шкло, треба скло
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шкло —
ШКЛО, а, с., розм. Те саме, що скло. Кипарис, що росте збоку мого вікна, нахилявся так, що закривав середні шибки вікна і стукотів так по шклі, що я ждала тії хвилини, коли вікно з гуком упаде (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
шкло —
Шкло, -ла с. = скло. Шкло як роблять, до розпалюють тим огнем, шо од блискавиці загориться. Чуб. І. 93. ум. шке́льце.
Словник української мови Грінченка