Значення в інших словниках
-
шлак —
Жужіль, жужелиця; П. покидьки, непотріб; кн. шляк.
Словник синонімів Караванського
-
шлак —
I жужелиця, жужіль II див. залишок; попіл
Словник синонімів Вусика
-
шлак —
ШЛАК¹, у, ч., діал. Край сукна. ШЛАК², у, ч. 1. мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів.
Словник української мови у 20 томах
-
шлак —
шлак іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
шлак —
-у, ч. 1》 мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів. || перен. Те, що не має ніякої цінності, що є зайвим, шкідливим, непотрібним. 2》 Рештки від спалювання твердого палива. 3》 мед.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шлак —
(нім. Schlacke) 1. Розплавлена після тверднення камене- або склоподібна речовина (суміш флюсів, рудних концентратів тощо), що утворюється під час металургійних плавильних процесів, нагрівання й зварювання металів. Див. також томасшлак, шлакобетон. 2. Зола кам’яного вугілля, яка сплавилася в топці.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
шлак —
Побічний продукт процесу виплавки металів, складається головним чином із забруднюючих рудних домішок та флюсів; застосовується як будівельний матеріал та для виробництва цементу.
Універсальний словник-енциклопедія
-
шлак —
Шлак, -ку, -кові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шлак —
ШЛАК, у, ч. 1. мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів. Для полегшення плавлення до руди домішують різні речовини, які утворюють з домішками легкоплавкі сполуки — шлаки (Заг.
Словник української мови в 11 томах
-
шлак —
Шлак, -ку м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55.
Словник української мови Грінченка