шлак

ШЛАК¹, у, ч., діал.

Край сукна.

ШЛАК², у, ч.

1. мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів.

Для полегшення плавлення до руди домішують різні речовини, які утворюють з домішками легкоплавкі сполуки – шлаки (з навч. літ.);

Підійшли ланцюжком ковші, в них посунув шлак – сліпучий, жаркий (Ю. Яновський);

З круглого, схожого на величезну чарку вогнетривкого ковша вилили доменний шлак (В. Собко);

Фосфорний шлак, який утворюється після переробки руд у мартенівських або томасівських печах. є цінним добривом для сільського господарства (з наук.-попул. літ.);

У сучасній домні все зроблено для того, щоб якомога більше давати чавуну і якомога менше шлаку (з газ.);

// перен. Те, що не має ніякої цінності, що є зайвим, шкідливим, непотрібним.

Немає потреби цитувати .. забобонні легенди, пасквільні пісні, частівки; але показати, як в боротьбі з подібним шлаком зростала і міцніла свідомість трудящих мас, яка відображається в творчості народу, – було б дуже важливо (із журн.).

2. Рештки від спалювання твердого палива.

Для вапнування можна .. використати торфовий шлак, що залишається після спалювання торфу на різних підприємствах (з наук. літ.);

Обслуговування газових топок просте і не потребує важких робіт для шурування, видаленню шлаків і золи (з наук. літ.);

* У порівн. Пізніше напіврозплавлений пісок, що виповнив долину, спікся у пористу, як шлак, кам'яну масу (з наук.-попул. літ.).

3. мед. Відходи фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі (не засвоєний організмом білок та інші речовини).

Причини уремії – затримка солей і набряк мозку або ж затримка в крові білкових шлаків (з наук. літ.);

Азотисті шлаки – це насамперед сечовина, яка токсично впливає на клітини організму і знижує їхню життєдіяльність (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. шлак — Жужіль, жужелиця; П. покидьки, непотріб; кн. шляк.  Словник синонімів Караванського
2. шлак — I жужелиця, жужіль II див. залишок; попіл  Словник синонімів Вусика
3. шлак — Жужіль, жужелиця, троска  Словник чужослів Павло Штепа
4. шлак — шлак іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
5. шлак — -у, ч. 1》 мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів. || перен. Те, що не має ніякої цінності, що є зайвим, шкідливим, непотрібним. 2》 Рештки від спалювання твердого палива. 3》 мед.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шлак — (нім. Schlacke) 1. Розплавлена після тверднення камене- або склоподібна речовина (суміш флюсів, рудних концентратів тощо), що утворюється під час металургійних плавильних процесів, нагрівання й зварювання металів. Див. також томасшлак, шлакобетон. 2. Зола кам’яного вугілля, яка сплавилася в топці.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. шлак — Побічний продукт процесу виплавки металів, складається головним чином із забруднюючих рудних домішок та флюсів; застосовується як будівельний матеріал та для виробництва цементу.  Універсальний словник-енциклопедія
8. шлак — Шлак, -ку, -кові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. шлак — ШЛАК, у, ч. 1. мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів. Для полегшення плавлення до руди домішують різні речовини, які утворюють з домішками легкоплавкі сполуки — шлаки (Заг.  Словник української мови в 11 томах
10. шлак — Шлак, -ку м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55.  Словник української мови Грінченка