шлак

(нім. Schlacke)

1. Розплавлена після тверднення камене- або склоподібна речовина (суміш флюсів, рудних концентратів тощо), що утворюється під час металургійних плавильних процесів, нагрівання й зварювання металів. Див. також томасшлак, шлакобетон.

2. Зола кам’яного вугілля, яка сплавилася в топці.

Значення в інших словниках

1. шлак — Жужіль, жужелиця; П. покидьки, непотріб; кн. шляк.  Словник синонімів Караванського
2. шлак — I жужелиця, жужіль II див. залишок; попіл  Словник синонімів Вусика
3. шлак — Жужіль, жужелиця, троска  Словник чужослів Павло Штепа
4. шлак — ШЛАК¹, у, ч., діал. Край сукна. ШЛАК², у, ч. 1. мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів.  Словник української мови у 20 томах
5. шлак — шлак іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
6. шлак — -у, ч. 1》 мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів. || перен. Те, що не має ніякої цінності, що є зайвим, шкідливим, непотрібним. 2》 Рештки від спалювання твердого палива. 3》 мед.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шлак — Побічний продукт процесу виплавки металів, складається головним чином із забруднюючих рудних домішок та флюсів; застосовується як будівельний матеріал та для виробництва цементу.  Універсальний словник-енциклопедія
8. шлак — Шлак, -ку, -кові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. шлак — ШЛАК, у, ч. 1. мет. Розплавлена або затверділа маса різних домішок, золи і флюсів, що є побічним продуктом металургійних процесів. Для полегшення плавлення до руди домішують різні речовини, які утворюють з домішками легкоплавкі сполуки — шлаки (Заг.  Словник української мови в 11 томах
10. шлак — Шлак, -ку м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55.  Словник української мови Грінченка