Значення в інших словниках
-
шлейф —
(жіночої сукні) хвіст, трен, кн. шляйфа; (диму) П. слід, смуга.
Словник синонімів Караванського
-
шлейф —
див. багато
Словник синонімів Вусика
-
шлейф —
[шлейф] -фа, м. (на) -ф'і, мн. -фие, ф'іy
Орфоепічний словник української мови
-
шлейф —
ШЛЕЙФ, а, ч. 1. Довгий задній край жіночого плаття, який волочиться по землі. Важкий шлейф чорної сукні не трусивсь і волочився за нею, як хвіст у гордого павича (І.
Словник української мови у 20 томах
-
шлейф —
шлейф іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
шлейф —
-а, ч. 1》 Довгий задній край жіночого плаття, який волочиться по землі; трен. || чого, перен. Слід, смуга (перев. на воді, в повітрі) від руху чого-небудь. 2》 Сільськогосподарське знаряддя для вирівнювання та легкого поверхневого розпушування ґрунту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шлейф —
(нім. Schleife, від schleifen – волочити) 1. Сільськогосподарське знаряддя, призначене для шлейфування грунту (вирівнювання, мілке розпушування). Ш. поділяють на волокуші, гвоздівки та шлейфи-борони. 2. В жіночих парадних сукнях – довгий задній край, що волочиться по землі. Інша назва – трен.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
шлейф —
I. СЛІД (знак, що залишається від чогось — виїмка, подряпина, пляма і т. ін.), ВІДБИ́ТОК, ПОЗНА́КА, ПРИМ'Я́ТИНА, ПОВОЛО́КА (від протягання чогось); ПО́РУБ рідше (від рубання); СТУПНЯ́, СТУПА́К розм.
Словник синонімів української мови
-
шлейф —
ШЛЕЙФ, а, ч. 1. Довгий задній край жіночого плаття, який волочиться по землі. Важкий шлейф чорної сукні не трусивсь і волочився за нею, як хвіст у гордого павича (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах