шлейф
-а, ч.
1》 Довгий задній край жіночого плаття, який волочиться по землі; трен.
|| чого, перен. Слід, смуга (перев. на воді, в повітрі) від руху чого-небудь.
2》 Сільськогосподарське знаряддя для вирівнювання та легкого поверхневого розпушування ґрунту.
3》 геол. Смуга відкладів, що облямовує підніжжя якого-небудь підвищення.
4》 ел. Провідник у вигляді петлі, що використовується в магнітоелектричних осцилографах і гальванометрах для визначення місця пошкодження лінії зв'язку і т. ін.
5》 Відрізок лінії передачі, що його застосовують для настроювання надвисокочастотних приладів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови