Значення в інших словниках
-
шніцель —
[шн’іцеил'] -л'а, ор. -леим, м. (ў) -л'і, р. мн. -л'іў
Орфоепічний словник української мови
-
шніцель —
ШНІ́ЦЕЛЬ, я, ч., кул. Тонка відбивна чи посічена котлета. Подавальниці хутко біжать довгими проходами за гарячими шніцелями (О. Донченко); Широко відомий ризький шніцель, манна каша із збитими вершками і т. п (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
шніцель —
шні́цель іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
шніцель —
-я, ч., кул. Тонка відбивна чи посічена котлета.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шніцель —
КОТЛЕ́ТА (харчовий виріб довгастої або круглої форми перев. з перемеленого чи посіченого м'яса або риби), СІЧЕ́НИК, КАРТОПЛЯ́НИК (такий виріб з вареної товченої картоплі); ШНІ́ЦЕЛЬ (тонка відбивна або посічена).
Словник синонімів української мови
-
шніцель —
Шні́цель, -целя; -целі, -лів (нім.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шніцель —
ШНІ́ЦЕЛЬ, я, ч., кул. Тонка відбивна чи посічена котлета. Подавальниці хутко біжать довгими проходами за гарячими шніцелями (Донч., II, 1956, 269); Широко відомий ризький шніцель, манна каша із збитими вершками і т. п. (Технол. пригот. їжі, 1957, 5).
Словник української мови в 11 томах