Значення в інших словниках
-
штукатур —
ШТУКАТУ́Р, а, ч. Робітник, фахівець із штукатурення чого-небудь. Раніше штукатурні роботи вважали важкими і малопродуктивними. Штукатур, стоячи на дерев'яних підмостках, спочатку на стіну набивав дранку, а потім вручну наносив розчин і розрівнював його правилом (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
штукатур —
штукату́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
штукатур —
-а, ч. Робітник, фахівець із штукатурення чого-небудь; тинькар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
штукатур —
ШТУКАТУ́Р, а, ч. Робітник, фахівець з штукатурення чого-небудь. Раніше штукатурні роботи вважалися важкими і малопродуктивними. Штукатур, стоячи на дерев’яних підмостках, спочатку на стіну набивав дранку, а потім вручну наносив розчин і розрівнював його правилом (Таємн. вапна, 1957, 81).
Словник української мови в 11 томах