Значення в інших словниках
-
штунда —
ШТУ́НДА, и. 1. ж., заст. Баптистська секта, що виникла в Росії в середині XIX ст. Про штунду і козацтво я радий написати (М. Драгоманов); Денис був байдужий до церкви і небогомільний, а такі люде [люди] не пристають на штунду (І.
Словник української мови у 20 томах
-
штунда —
шту́нда 1 іменник жіночого роду сектанти збірн., розм. шту́нда 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота штундист; штундистка розм.
Орфографічний словник української мови
-
штунда —
-и. 1》 ж. Баптистська секта, що виникла в Росії в середині 19 ст. 2》 ч. і ж. Те саме, що штундист, штундистка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
штунда —
Шту́нда, -ди, -ді
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
штунда —
ШТУ́НДА, и. 1. ж. Баптистська секта, що виникла в Росії в середині XIX ст. Про штунду і козацтво я радий написати (Драг., II, 1970, 479); Денис був байдужий до церкви і небогомільний, а такі люде не пристають на штунду (Н.-Лев., VI, 1966, 413); // збірн.
Словник української мови в 11 томах
-
штунда —
Штунда, -ди ж. 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = штундарь. Штунда хоч без попа та з папкою (т. е.: зажиточный). Ком. Пр. № 1275. 3) соб. Штундисты.
Словник української мови Грінченка