яструб —
див. ШУЛІКА.
Словник синонімів Караванського
яструб —
[йаструб] -ба, м. (на) -б'і/-бов'і, мн. йаструби, йаструб'іy два йаструбие
Орфоепічний словник української мови
яструб —
-а, ч. Хижий птах з коротким гачкуватим дзьобом, гострими загнутими пазурами, що водиться в лісах різних частин світу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
яструб —
Я́СТРУБ, а, ч. Хижий птах з коротким гачкуватим дзьобом, гострими загнутими пазурами, що водиться в лісах різних частин світу; коструб. Високо над аулом плавали два яструби (О. Десняк); Валерій помітив яструба, що завмер у повітрі над берегом (О.
Словник української мови у 20 томах
яструб —
я́струб іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
яструб —
Я́СТРУБ (хижий лісовий птах), КО́СТРУБ діал., КРАГУ́ЛЕЦЬ діал.; ПОЛОВИ́К діал. (різновид яструба). Рудий яструб, степовий розбійник, знявся вгору й закружляв над полем (О. Донченко); Он крагулець метнувся (Дніпрова Чайка); Вгорі кружляв хижокрилий половик (Н. Кобринська).
Словник синонімів української мови
яструб —
Я́СТРУБ, а, чол. Хижий птах з коротким гачкуватим дзьобом, гострими загнутими пазурами, що водиться в лісах різних частин світу. Високо над аулом плавали два яструби (Олекса Десняк, Десну..
Словник української мови в 11 томах