Значення в інших словниках
-
інтерпункція —
Інтерпу́нкція: — пунктуація [53] — розділові знаки [49] — розставлення розділових знаків [42]
Словник з творів Івана Франка
-
інтерпункція —
інтерпу́нкція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
інтерпункція —
-ї, ж. 1》 Розставляння розділових знаків у писемній мові. 2》 Те саме, що пунктуація.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
інтерпункція —
Сукупність письмових знаків: крапка /./, кома /,/, двокрапка /:/, крапка з комою /;/, знак запитання /?/, знак оклику /!/, три крапки /.../, тире /-/, лапки /""/, дужки /()/.
Універсальний словник-енциклопедія
-
інтерпункція —
ІНТЕРПУ́НКЦІЯ, ї, ж. 1. Розставляння розділових знаків у писемній мові. 2. Те саме, що пунктуа́ція. Правопис і інтерпункцію лишаю тут і скрізь далі таку, як в оригіналі (Фр., XVI, 1955, 357).
Словник української мови в 11 томах