ачей —
АЧЕ́Й, част. власне мод., розм., рідко. Уживається у знач., близькому до може, можливо, а що як. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю (Сл. Гр.); Ходім!...
Словник української мови у 20 томах
ачей —
аче́й мабуть, може, можливо (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
ачей —
А може, може-таки, хіба, хоч, якщо
Словник застарілих та маловживаних слів
ачей —
МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм.
Словник синонімів української мови
ачей —
Аче́й, аче́нь, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ачей —
АЧЕ́Й, част., розм., рідко. Може, можливо, а що як. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю (Сл. Гр.); Ходім! ачей се гіркеє страждання Нащадкам нашим скоротить дорогу До ясної і певної мети! (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
ачей —
Аче́й нар. Авось, можетъ быть. Струни мої, струни золотії, заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. ЗОЮР. І. 316. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю. н. п.
Словник української мови Грінченка