Значення в інших словниках
-
Будда —
(с.т. будитель) праукраїнець Сіддгардга Гавтомі, засновник буддизму
Словник чужослів Павло Штепа
-
будда —
-и, ч. У буддизмі – істота, що досягла найвищої святості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
Будда —
Бу́дда іменник чоловічого роду, істота історична особа — засновник буддизму Шак'я Муні
Орфографічний словник української мови
-
будда —
бу́дда (санскр. Буддха, букв. – просвітлений) у буддизмі істота, що досягла найвищої святості. Від прізвиська напівлегендарного засновника буддизму Сіддхартхи Гаутами, якого називали Буддха.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
Будда —
бл. 560-480 до н.е., староіндійський аскет і філософ, засновник буддизму.
Універсальний словник-енциклопедія
-
Будда —
Бу́дда, -дди, -дді Са́к’я-Му́ні = Бу́дда
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)