Значення в інших словниках
-
вегетувати —
Вегетува́ти, перен. Жити рослинним життям, без високих прагнень, поривань. Тепер я лиш вегетую і коли і забралась я знов до якоїсь нової праці, то лише одиноко під впливом його [брата Володимира] пам'яті...
Українська літературна мова на Буковині
-
вегетувати —
Животіти, виживотіти, зіживотіти, проживотіти, завмирати, завмерти, позавмирати, див. чахнути
Словник чужослів Павло Штепа
-
вегетувати —
ВЕГЕТУВА́ТИ, у́є, недок. Рости, розвиватися (про рослини). Біологічний спокій триває до середини зими, коли рослина, навіть поміщена в теплицю, вегетувати не буде (із журн.); Після збирання врожаю бур'яни продовжують вегетувати (з газ.
Словник української мови у 20 томах