Значення в інших словниках
-
відволока —
відволо́ка іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
відволока —
одволока, -и, ж., діал. Зволікання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відволока —
ВІДВОЛО́КА, и, ж., заст. Зволікання. [Вісвамітра:] Із свого дому і з усього краю Ти з жінкою своєю й сином маєш Ще нині геть іти без відволоки (І. Франко); Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
-
відволока —
ЗВОЛІКА́ННЯ (затримка з виконанням, завершенням чого-небудь), ТЯГАНИ́НА, ЗАТЯ́ЖКА, ПРОВОЛО́КА розм., ВІДВОЛО́КА діал., МНИ́ХИ мн., діал., зневажл. Узявши слово, Морозицький дорікнув ученим за зволікання з відповідями й рекомендаціями (О.
Словник синонімів української мови
-
відволока —
ВІДВОЛО́КА, и, ж., діал. Зволікання. [Вісвамітра:] Із свого дому і з усього краю Ти з жінкою своєю й сином маєш Ще нині геть іти без відволоки (Фр., X, 1954, 412); Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два (Головко, II, 1957, 317).
Словник української мови в 11 томах