дачка

Да́чка:

— данина, податок [1;2;X,XIII]

Значення в інших словниках

1. дачка — да́чка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. дачка — I -и, ж. Зменш. до дача II. II -и, ж., зах. Грошові податкові стягнення; частка податі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дачка — ДА́ЧКА¹, и, ж., розм. Зменш. до да́ча². Але ж яка чудесна була дачка. Власне, не так і дача, як проста селянська хатка (В. Винниченко); Він .. сукав свою ниточку й висукав трикімнатну ізольовану квартиру в колишньому професорському будинку, й дачку над Десною, і сіренькі “Жигулі” (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
4. дачка — РОЗКЛАДА́ЧКА розм. (легке розкладне ліжко), РОЗКЛАДА́ЙКА розм., ДА́ЧКА розм. Дядечко Альварес кладе газету й окуляри на ослінчика, встає з розкладачки, смокче сигару (М.  Словник синонімів української мови
5. дачка — ДА́ЧКА, и, ж., діал. Грошові податкові стягнення; частка податі. Житце .. зогнило на помети, — От тут же ти дітей годуй, податки та дачки плати (Фр., XIII, 1954, 36).  Словник української мови в 11 томах
6. дачка — Дачка, -ки ж. Денежный сборъ, податной сборъ. Шух. І. 51.  Словник української мови Грінченка