дачка —
Да́чка: — данина, податок [1;2;X,XIII]
Словник з творів Івана Франка
дачка —
да́чка іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
дачка —
I -и, ж. Зменш. до дача II. II -и, ж., зах. Грошові податкові стягнення; частка податі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дачка —
ДА́ЧКА¹, и, ж., розм. Зменш. до да́ча². Але ж яка чудесна була дачка. Власне, не так і дача, як проста селянська хатка (В. Винниченко); Він .. сукав свою ниточку й висукав трикімнатну ізольовану квартиру в колишньому професорському будинку, й дачку над Десною, і сіренькі “Жигулі” (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
дачка —
РОЗКЛАДА́ЧКА розм. (легке розкладне ліжко), РОЗКЛАДА́ЙКА розм., ДА́ЧКА розм. Дядечко Альварес кладе газету й окуляри на ослінчика, встає з розкладачки, смокче сигару (М.
Словник синонімів української мови
дачка —
ДА́ЧКА, и, ж., діал. Грошові податкові стягнення; частка податі. Житце .. зогнило на помети, — От тут же ти дітей годуй, податки та дачки плати (Фр., XIII, 1954, 36).
Словник української мови в 11 томах