дачка
ДА́ЧКА¹, и, ж., розм.
Зменш. до да́ча².
Але ж яка чудесна була дачка. Власне, не так і дача, як проста селянська хатка (В. Винниченко);
Він .. сукав свою ниточку й висукав трикімнатну ізольовану квартиру в колишньому професорському будинку, й дачку над Десною, і сіренькі “Жигулі” (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)