Значення в інших словниках
-
драпак —
драпа́к іменник чоловічого роду вживається переважно у складі фразеологізму
Орфографічний словник української мови
-
драпак —
-а, ч., розм.: [Давати (дати)] драпака — швидко тікати, бігти куди-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
драпак —
драпа́к 1. щітка для чищення забруднених поверхонь (ст)||драпачка 2. ірон. щітка, гребінь для волосся (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
драпак —
див. бідний
Словник синонімів Вусика
-
драпак —
дава́ти / да́ти (врі́зати) дра́ла (драпака́, дьо́ру і т. ін.), зневажл. Швидко тікати, бігти. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла (Укр.. присл..); Вовчуки стирлувалися позад Вовчиці й Пелехатого, ладні щомиті врізати драла (П.
Фразеологічний словник української мови
-
драпак —
НАВТІ́КИ (НАВТЬО́КИ) присл., предик., розм. (бігом від кого-, чого-небудь, швидко тікаючи), НАВТІКАЧА́ розм., ДРА́ЛА предик., розм., ДРАПАКА́ предик., розм. Вишневецький не зупинявся, за ним пустилась навтіки і шляхта (П.
Словник синонімів української мови
-
драпак —
ДРАПА́К, а́, ч.:◊ [Дава́ти (да́ти) ] драпака́ — швидко тікати, бігти куди-небудь. Перелякані жовніри.. хапались за палаші, за пістолі, деякі дали драпака (Стор.
Словник української мови в 11 томах
-
драпак —
Драпак, -ка м. см. дряпак.
Словник української мови Грінченка