драпак
ДРАПА́К, а́, ч.:◊ [Дава́ти (да́ти) ] драпака́ — швидко тікати, бігти куди-небудь.
Перелякані жовніри.. хапались за палаші, за пістолі, деякі дали драпака (Стор., І, 1957, 395);
— Тілько з Густею розмовитися, то все проясниться, — подумав він, — А тоді забираю свої манатки та драпака через гори додому (Фр., III, 1950, 417);
— Куди це вони [фашисти] всі драпака дають? (Гончар, III, 1959, 386).
Словник української мови (СУМ-11)