Значення в інших словниках
-
дукач —
дука́ч 1 іменник чоловічого роду, істота багач арх. дука́ч 2 іменник чоловічого роду монета
Орфографічний словник української мови
-
дукач —
-а, ч. 1》 іст., заст. Те саме, що дукат. 2》 заст. Те саме, що дука.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дукач —
див. багатий
Словник синонімів Вусика
-
дукач —
БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р заст., ДУКА́Ч заст., КАПІТАЛІ́СТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину).
Словник синонімів української мови
-
дукач —
ДУКА́Ч, а́, ч. 1. іст., заст. Те саме, що дука́т. [Парубок:] Коли буду живий, вернусь, добуду слави і всякого добра, золота, дукачів (Вас.
Словник української мови в 11 томах