Великий тлумачний словник сучасної мови

дукач

дука́ч

-а, ч.

1》 іст., заст. Те саме, що дукат.

2》 заст. Те саме, що дука.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дукач — Золота монета [XI]  Словник з творів Івана Франка
  2. дукач — дука́ч 1 іменник чоловічого роду, істота багач арх. дука́ч 2 іменник чоловічого роду монета  Орфографічний словник української мови
  3. дукач — див. багатий  Словник синонімів Вусика
  4. дукач — БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р заст., ДУКА́Ч заст., КАПІТАЛІ́СТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину).  Словник синонімів української мови
  5. дукач — ДУКА́Ч, а́, ч. 1. іст., заст. Те саме, що дука́т. [Парубок:] Коли буду живий, вернусь, добуду слави і всякого добра, золота, дукачів (Вас.  Словник української мови в 11 томах