Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
збиточний —
збито́чний прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
збиточний —
збитошний, -а, -е, розм. 1》 Здатний на вчинки, які завдають кому-небудь шкоди, зла. 2》 Пустотливий. || Який виражає лукавство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
збиточний —
збиточний (збито́шний) який робить збитки, дрібні капості, пустує (м, ср, ст): Ото збитошна дитина! Ні на хвильку її не можна лишити (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
збиточний —
ПУСТОТЛИ́ВИЙ (який любить пустувати, гратися), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ЗБИТО́ЧНИЙ (ЗБИТО́ШНИЙ) розм., ШАЛАПУ́ТНИЙ розм. З трохи незграбної, легковажної і пустотливої дівчини вона перетворилась на красиву й поважну жінку (Ю.
Словник синонімів української мови
збиточний —
Збито́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
збиточний —
ЗБИТО́ЧНИЙ, ЗБИТО́ШНИЙ, а, е, розм. 1. Здатний на вчинки, які завдають кому-небудь шкоди, зла. Старого Авдюка раптом затрясла лють.
Словник української мови в 11 томах