збиточний

збито́чний

збитошний, -а, -е, розм.

1》 Здатний на вчинки, які завдають кому-небудь шкоди, зла.

2》 Пустотливий.

|| Який виражає лукавство.

Значення в інших словниках

1. збиточний — збиточна думка (276) — лукава думка [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. збиточний — збито́чний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
3. збиточний — збиточний (збито́шний) який робить збитки, дрібні капості, пустує (м, ср, ст): Ото збитошна дитина! Ні на хвильку її не можна лишити (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. збиточний — ПУСТОТЛИ́ВИЙ (який любить пустувати, гратися), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ЗБИТО́ЧНИЙ (ЗБИТО́ШНИЙ) розм., ШАЛАПУ́ТНИЙ розм. З трохи незграбної, легковажної і пустотливої дівчини вона перетворилась на красиву й поважну жінку (Ю.  Словник синонімів української мови
5. збиточний — Збито́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. збиточний — ЗБИТО́ЧНИЙ, ЗБИТО́ШНИЙ, а, е, розм. 1. Здатний на вчинки, які завдають кому-небудь шкоди, зла. Старого Авдюка раптом затрясла лють.  Словник української мови в 11 томах