збиточник
збито́чник
збитошник, -а, ч., розм.
1》 Той, хто завдає збитків (у 2 знач.); бешкетник.
2》 Пустун.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизбито́чник
збитошник, -а, ч., розм.
1》 Той, хто завдає збитків (у 2 знач.); бешкетник.
2》 Пустун.
Великий тлумачний словник сучасної української мови