Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
калабаня —
калаба́ня іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
калабаня —
-і, калабатина, -и, ж., діал. Ковбаня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
калабаня —
калаба́ня (каляба́ня) 1. велика калюжа (м, ср, ст): Тепер ішов передмістям, на хідниках лежали озерця калабань, а на їздні дриготіло наложене верствами й перемішане болото (Нижанківський)||баюра ◊ за калаба́нею ірон. за океаном (перев.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
калабаня —
КАЛЮ́ЖА (заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною); БАРЛІ́Г (заглибина з гряззю); БАЮ́РА (велика, глибока заглибина, вибоїна); КОВБА́НЯ, КАЛАБА́НЯ розм., КАЛАБА́ТИНА діал., БАКА́Й діал., КОВТЬО́БА діал. (глибока вибоїна з водою, гряззю).
Словник синонімів української мови
калабаня —
КАЛАБА́НЯ, і, ж., діал. Ковбаня. Виходив [Гриць] перед хату.., ставав собі коло калабані, що з неї кури воду п’ють (Март., Тв., 1954, 58); Річка закручувалася і творила глибоку, корчами оброслу калабаню (Фр.
Словник української мови в 11 томах
калабаня —
Калабаня, -ні ж. Лужа. Аж калабані стоять, такий дощ був. Камен. у.
Словник української мови Грінченка